Література рідного краю "Патріотична лірика Р. Котик" - Українська література - Уроки, реферати, виховні роботи та багато іншого - Обмін досвідом


Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Пошук

чат

200

Наше опитування

Чи потрібне зовнішнє оцінювання
Усього відповідей: 235

Статистика


Усього онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Стаття » Українська література

Література рідного краю "Патріотична лірика Р. Котик"

Мета: розкрити красу поетичного слова Р. Котик; розвивати навички виразного читання та ідейно-художнього аналізу поезій, уяви, образного мислення, творчих здібностей учнів; виховувати любов до рідної матері, мови, України

Метод проведення: захист творчих міні-проектів.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: портрет Р. Котик, серія фотографій, виставка творів: збірка „Ромашковий берег", „Сльозинка рідної шибки", „Бузкове гроно", „Белая вуаль"; ілюстрації учнів до віршів Р. Котик; музичні записи пісень „Моя Україна", „Одна калина", „Мамина сорочка".

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

Оголошення теми, мети, завдань уроку.

ІІ. Вступне слово вчителя

Звучить на фоні пісні „Одна калина".

Рідний край починається від батьківського порогу, стежини біля воріт, барвінку, який ніжно стелиться в садочку, маминої вишні.

Посеред древньої української землі - краплиною на карті - чудове та неповторне місто Старокостянтинів.

Блакитний океан над головою, золоте море колосся, стародавній замок, сучасні обеліски, пам'ятники - величні знаки вічного буття нашого народу. Старокостянтинівщина - „Подільська Венеція" - це овіяна легендами земля, що зберігає прикмети часу. Край неповторної краси з мальовничими селами щедро обдарувала природа - родючими землями, річками, лісами і гаями, прекрасними талановитими людьми.

На благословенній Старокостянтинівщині вибрунькувалася поетична муза Раїси Миколаївни Котик. Доля подарувала їй іскристий талант поета, і на знак вдячності вона усю свою долю заримувала у поетичні строфи. Її лірика є цілковитим відбитком її характеру - такого променистого, такого неспокійного і разом з тим, такого ліричного, ніжного. З рядків поезії Раїси Миколаївни струменить любов до рідної матері, мови, України, бо без любові до рідної землі немає поезії.

Ви сьогодні будете захищати свої творчі міні-проекти: „Матусю моя золота", „Мово материнська", „Ти у серці моїм, Україно".

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Захист першого творчого міні-проекту „Матусю моя золота"

Учениця декламує вірш Р. Котик „Ненька".

Учень. Мама, матінка, матусечка - це найрідніша і найближча кожному з нас людина, це взірець природної мудрості, обігріє теплом і ласкою; наділила тонким чуттям рідної мови.

Тема матері - одна з наскрізних у творчості нашої поетеси - землячки Раїси Миколаївни Котик.

Учениця декламує вірш Р. Котик „коли усміхається мама..."

Учень. Мама подарувала нам життя, навчила любити рідний край, людей і саме життя, привила християнську мораль, навчила жити за вічним законом доброти. Ось як про це пише Раїса Миколаївна.

Учениця декламує вірш Р. Котик „Матусі".

Учень. Поетеса визбирала із золотих розсипів рідної мови порівняння, звертання, епітети, метафори і вдихнула в них незвичайну чарівність. Назавжди ми збережемо в серцях ці чудові рядки поезій Р. Котик про маму.

Світло любові поетеси до рідної матусі торкнулося і зігріло душу кожного із нас та надихнуло на власну творчість.

2. Акровірш

Рідна ненько Ви моя!
І святая Ви, свята.
Дарували нам життя
Наша мамо золота!
А ще й до того дорога.
Мами небесні і ясні,
А ми Вас дуже любим.
Мами веселі та сумні,
А ми Вас всіх голубим.

Літературний кросворд „Матуся"

1. Мами для нас усіх є...

2. Синонім до слова „мама".

3. Епітет до слова „мама".

4. Мама у нас...

5. Що світить у небі?

(Так ми і маму називаємо.)

6. Які у мами руки?

Загадка

Що це за жінка?
Що нас зростила?
Руки в неї золоті, серце добре.
Що це за жінка? Як її звуть?

Ребуси

Як ми називаємо наших мам?

-чко
-ненька
-ка

Монограма

Рідненька
Рідна ненька рідненька.

Смішинка

Учителька на уроці розповідала про магніт. В кінці уроку запитала:

- Діти, хто скаже, як називається те, що починається на „м" і піднімає тягар?

Учні дружно відповіли:

- Мама!

Колискова для мами

Спи, моя мамо

Спи, моя мамо.
Спи, моя мила.
Постіль тобі я сама постелила.
Знала, прийдеш ти з роботи в утомі.
Хочу, щоб тихо було в нашім домі.
Навіть Мурку не дозволю мурчати.
Хай іде собі із хати.
Спи, моя мамо, спи, моя мила.

Звучить пісня про маму у виконанні учениці.

2. Захист другого творчого міні-проекту „Мово материнська"

Учень декламує вірш Р. Котик „Диви, красуйся, процвітай!".

Учениця. Скільки гордості за рідну мову в нашої Старокостянтинівської поетеси Раїси Миколаївни Котик. У вірші є звертання, епітети, метафори. Тут - пристрасна любов до мови, повчання молодому поколінню, яке повинно усвідомити: мова українська - основа народу нашого, частинка рідної землі.

Учень. З особливою любов'ю говорить поетеса про багатство рідного слова, його чудодійну силу, яка облагороджує людину, її почуття, душу, думки та переживання.

Тому кожен українець повинен якомога краще оволодіти рідною мовою, бо жити в Україні і не знати рідної мови - це неповага до держави, до себе - громадянина цієї держави.

Учень. Ми пишаємося тим, що з дитинства живемо на такій квітучій землі і називаємо рідною таку красиву мову. Адже майбутнє нашої України залежить від нас, сьогоднішніх дітей. Отож, плекаймо нашу рідну мову і зберігаймо їй вірність лебедину.

Учениця читає вірш Р. Котик „Клятва на вірність рідній мові".

Патріотичні вірші Р. Котик надихнули нас на власну творчість.

Моя мова

Моя любов мово -
Мово українська.
Скільки в тебе рідного!
Скільки в тебе близького!
Скільки в тебе мудрості!
Скільки в тебе ласки...
Ти моя улюблена
І чарівна казка.
Лагідна, співуча,
І дзвінка й красива,
Мов життя, жагуча,
Мово наша - диво.

Угорський кросворд „Наша мова"

У цьому кросворді ми зашифрували шість епітетів до слова „мова". Знайдіть їх. Слова можуть читатися в будь-якому напрямку, а „ламатися" - лише по горизонталі та вертикалі.

Д

о

в

р

і

а

а

М

р

і

у

д

н

н

И

о

г

н

ф

о

д

Л

а

а

в

н

а

а

Ч

а

п

і

н

а

ш


Вірш про мову

Мово рідна, слово рідне!
Як звучать слова чарівні.
Скільки вчила дітвора
Ці ріднесенькі слова.
Будем мову ми любити,
Словом рідним дорожити,
Щоб в житті ми вільно жили.
Україну всі любили!

Таврограма

Мово моя материнська!
Мила мені, як молитва.
Мудра і мелодійна.
Мужай, малинова мово!

Жарт

Мама проводжає сина-п'ятикласника до школи і наставляє:

- Миколко, дивись, щоб зошит з української мови був чистим.
- Матусю, а в чому ж я тоді писатиму?

Приказка

Нема чарівнішої за рідну мову.

Що знаходиться у чорній скриньці?

Учень читає вірш-підказку Р. Котик „Рідна мова" (збірка Р. Котик „Сльозинка рідної шибки" і вірш „Рідна мова").

Літературний аукціон

Бліц-питання. За 20 секунд назвати вірші Р. Котик про мову.

3. Захист третього міні-проекту „Ти у серці моїм, Україно"

Учень. Батьківщина, рідний край! Увесь його хочеться обійняти серцем, сказати найкращі слова.

Учениця декламує вірш Р. Котик „Поділля".

Учень. Раїса Миколаївна до безтями закохана у рідний край, у ті „чисті хатинки", „писанковий розмай", у те „поле, і річку, і гай". Бо все це Україна, та божественна краса, яка дає наснагу душі. Краса, яку треба обожнювати і оберігати.

Учениця декламує вірш Р. Котик „Моїй Україні".

Учень. Для поетеси немає нічого святішого за рідну Україну, бо вона найвища, найдорожча краса. Є одна Україна, і перед святим її образом поклянемось.

Учениця декламує вірш Р. Котик „Я тобі освідчусь в коханні..."

Учень. Ми серцем доторкнулись до поезій Раїси Миколаївни Котик, вони надихнули нас і на власну творчість.

Легенда про співучу Україну

Роздавав Господь таланти
Для усіх народів.
Доставали свої гранди
Швидкохідні й модні.
Тим дісталося багатство,
Іншим - розум світлий,
Деяким Він дав для братства
Дружбу і привітність.
Для одних - дарував силу,
А наступним - щастя,
Щоб могли життям йти сміло
В благоденстві й праці.
Ці навчились будувати
І фортеці, й храми.
Ті красу передавати
Фарбами й пензлями.
А дівчина - Україна
Десь-то забарилась,
Та й прийшла вона до Бога,
Як усе скінчилось.
Довго думав наш Всевишній -
Й дарував їй пісню,
Ще красу від цвіту вишні,
Вдачу безкорисну.
Тож звучить по всьому світу
Пісня українська
І чарує своїм співом,
Ніжним, материнським.

Акровірш

У нашім краї на землі
Красиві гори і ліси.
Рідна матінка кохана.
А луги там незрівнянні.
Її честь і слава.
Наша мамо - Україно!
Ах, яка ти славна.

Літературний кросворд „Символи України"

1. Без яких рослин нема України?

2. Яка рослина стелиться по землі?

3. Що є усьому голова?

4. Як називалася в Україні вільна людина?

5. Геніальний український поет.

6. Перелітний птах, який приносить щастя.

7. Перша збірка Т. Шевченка.

8. Твій рідний...

Загадки

Що воно таке, червоне і гірке?

Тоненькі коси має, стоїть і розплітає.

Що росте у полях дорожче за золото?

Моя Україна

Україна - моя країна.
Тут родина моя, сім'я.
Я без неї - на вітрі пір'їна,
Без коріння у полі трава.
Україна - мій корінь роду.
Я без неї - сама пустота.
Я із неї черпаю вроду,
З нею впевнено йду у життя.
Україна - віра в майбутнє,
Честь і слава моїх батьків.
І наповнить вона мою сутність,
Щоб я кращою стати змогла.

Ребуси

Відгадайте зашифровані слова.

„ + ТЬКІВ „ ЛІЩИНА                    Т=С   „ + НЯ Л=П

Відгук на вірш Р. Котик „Моїй Україні"

У поезії „Моя Україна" авторка з ніжністю і любов'ю звертається до рідної землі, називаючи її „Українонькою", „крихітним дитятком". Вона твердо вірить у її краще майбутнє: „Змужнієш з роками і станеш на ноги, і будуть тебе шанувать між людьми". Раїса Котик з надією саджає дерева, з щемом у серці спостерігає за річкою, за вирієм птахів... Україна в її уяві - це дитина, яку треба доглядати, сповивати і дарувати гарні слова.

Епітети „глибока задума", „крихітне дитятко", „чарівні слова" підкреслюють кожен поетичний образ, роблять його більш виразнішим і докладнішим.

Сама Раїса Котик постає переді мною патріотом своєї „зоряної України".

IV. Підсумок уроку

Учні отримують збірки Р. Котик з автографом.

Заключне слово вчителя. Кожен народ має своє рідну мову, звичаї, традиції, Батьківщину. Їх не можна ні відібрати, ні купити, ні знищити, бо вони передаються людині разом із її народженням на все життя.

Тож не забуваймо, що ми - українці. Бережімо рідну землю, українську мову, національну гідність. Бо немає кращої землі, ніж наша Україна. Вона на світі одна, і їй наша найсвятіша, дитинна любов. Є одна Україна!

Звучить пісня „Моя Україна", дівчата танцюють з рушниками.

V. Домашнє завдання

1. Вивчити напам'ять одну із поезій Р. Котик.

2. Скласти листівку-привітання мамі до Дня Матері.

3. Написати відгук про побачене і почуте на уроці.

Категорія: Українська література | Додав: stdynzosh (28.04.2009)
Переглядів: 2550 | Рейтинг: 0.0/0
Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можеть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]