Краса, велич і трагедія в образах шевченкового Кобзаря. 10-й клас - Українська література - Уроки, реферати, виховні роботи та багато іншого - Обмін досвідом


Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Пошук

чат

200

Наше опитування

Чи потрібне зовнішнє оцінювання
Усього відповідей: 235

Статистика


Усього онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Стаття » Українська література

Краса, велич і трагедія в образах шевченкового Кобзаря. 10-й клас

Мета: узагальнити уявлення про творчість Т. Шевченка, сформувати цілісне уявлення про красу, велич і трагедію образів у творах Кобзаря. Закріпити раніше вивчене про художній образ. Прищепити любов і повагу до свого краю, розбудити національну самосвідомість старшокласників

Обладнання: портрет Т. Шевченка, «Кобзар», тлумачний словник української мови, робочі місця для трьох груп.

ХІД УРОКУ

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. «Він був сином мужика, а став володарем у царстві духа. Він був кріпаком, а став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, а вказав нові світлі й вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті скільки лиш могла; та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей у ненависть і погорду, а віри в бога у зневіру й песимізм. Доля не шкодувала йому страждань, але пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті - невмирущу славу та всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори» (І. Франко).

Ми завершуємо вивчення творчості Т. Шевченка, українського поета, прозаїка, драматурга, етнографа, історика, філософа, скульптора, художника.

Вивчаючи його літературні твори, ви познайомилися з великою кількістю яскравих, майстерно вимальованих художніх образів. Вони збуджували уяву та змушували разом із ними плакати та сміятися, злітати в нестримних почуттях кохання та щастя, а ще змушували відчути нестерпний біль і щемний смуток у серці за долю українців. І всі ці образи в Шевченка об'єднуються в один прекрасний, величний і водночас трагічний образ - це Україна.

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів

Учитель (фронтальна бесіда).

Дати визначення художнього образу.

З'ясувати значення слів «краса», «велич», «трагедія».

Робота у групах

Умовно поділити клас на три групи. Кожна з груп протягом уроку має дослідити наявність ознак краси, величі та трагедії у творах Т. Шевченка.

Надання необхідної інформації

Учитель. Подивіться уважно у вікно. Що ви бачите? (Весну.)

Так відповість звичайна, пересічна людина. А тепер знову подивіться у вікно та послухайте, як про це явище природи говорить поет.

Встала й весна,
Чорну землю сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила;
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаю
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.

Майстерність поета й полягає в тому, щоб у звичайному, буденному помітити незвичайне та зобразити все бачене органічно. Природно, шевченкові пейзажі є саме такими. Прочитайте кілька поезій.

Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

(Учні читають вірші: «Світає, край неба палає», «Тече вода з-під явора», «Садок вишневий коло хати».)

Учитель. Де й навіщо використовує Шевченко пейзаж? (На початку, іноді в середині великого поетичного твору.)

Найчастіше пейзаж використовується як тло, на якому відбуваються події твору. Пейзаж може бути контрастним або змінюватись у відповідності з подіями.

А зараз послухайте мелодію пісні, написаної на слова Тараса Григоровича.

(Учні виконують на флейтах мелодію пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».)

Яка назва цієї пісні?

Що ви знаєте про історію її написання?

Яким у ній зображено Дніпро?

В іншій поезії Шевченко зазначає:

Здається - кращого немає
Нічого в бога,
Як Дніпро
Та наша славная країна...

Звичайно, не лише мальовнича природа була та певною мірою залишається окрасою рідного краю, насамперед - це люди.

Назвіть твори Шевченка, які мають назви рослин чи тварин. («Лілея», «Тополя», «Сова».)

Хто головні герої цих поем?

Назвіть інші твори Т. Шевченка, присвячені темі жінки, жінки-матері.

М. Рильський писав: «Такого полум'яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Т. Шевченко найвищу та найчистішу красу бачив у жінці, у матері.»

І, напевно, любив їх усією своєю чутливою, зболілою душею, як люблять найрідніших людей на землі. Недаремно він називає дівчат сестроньками та щиро зізнається у своїх почуттях.

Серце не заснуло, я вас не забув.
Люблю вас і досі, як діточок мати,
Буду вам співати, поки не засну.

Дівчата в його творах справжні красуні: «білолиці, кароокі, чорноброві». Мар'яну-черницю поет зображує так:

Кароока, висока,
Хоч за пана гетьмана.
Нажаль, дівоча врода не завжди дарувала щастя взаємної любові.
Вміла мати брови дати,
Карі оченята,
Та не вміла на сім світі
Щастя, долі дати.
А без долі біле личко -
Як квітка на полі:
Пече сонце, гойда вітер,
Рве всякий по волі.

Пропонуємо вашій увазі уривок із поеми Т. Шевченка у виконанні учнів 10-го класу.

(Учні показують інсценізацію уривка прощання Катерини з батьками з поеми Т. Шевченка «Катерина».)

Як називається поема, уривок з якої ви побачили?

Чим стало для Катерини її кохання?

Значно відрізняється від Катерини образ іншої жінки, яка опинилась у подібній ситуації. Кого я маю на увазі? (Ганна з поеми «Наймичка».)

У цій поемі Шевченко показав, на які жертви здатна піти мати заради щастя своєї дитини.

І. Франко писав: «Наймичка - натура безмірно глибока, чуття в неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могутня, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

Кобзареві напрочуд тонко вдалося вихопити з життя притаманні тільки матерям порухи душі стосовно дитини.

Сама не з'їсть і не доп'є,
Його нагодує.
Не зна Марко, як в колисці
Часом серед ночі
Прокинеться, ворухнеться -
То вона вже скочить,
І укриє й перехрестить,
Тихо заколише, -
Вона чує з тії хати,
Як дитина дише.

І. Марко «невсипущою мамою Ганну називає».

Чому Ганна зізнається Маркові в материнстві лише перед смертю? Прочитайте ці рядки.

До якої категорії (краси, величі, трагедії тощо) можна віднести образ жінки-матері?

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.

Орієнтуючись на дати діяльності шевченкових історичних героїв, можна стверджувати, що у своїй творчості Кобзар охоплював події, починаючи з 80-х років ХVІ століття (діяльність Івана Підкови) і закінчуючи 70-ми роками ХVІІІ століття (Коліївщина). Тобто двохсотлітню найтяжчу та найскладнішу історію України, а саме період козаччини.

Послухайте історичну довідку про появу Запорізьких козаків.

Додаткова інформація

Учень. У ХVІ столітті на острові Мала Хортиця, за Дніпровськими порогами була побудована фортеця Запорізька Січ. Унаслідок різних обставин Січ неодноразово міняла своє розташування. Зростання сили українського козацтва непокоїло литовську та польську владу. Вона прагнула встановити контроль над козаками. Із цією метою на службу до польського короля було взято полк із 500 козаків. Так виникло реєстрове козацтво.

Але сподівання польської влади не виправдались, і реєстровці і запорожці часто виступали як військо Запорозьке. Вони брали участь у заборонених урядом морських походах, козацьких повстаннях, боролися за розширення козацьких прав, відстоювали православну віру.

Своєрідність українського козацтва полягала в тому, що воно протистояло не лише турецько-татарській агресії, а й очолило в Україні національно-визвольний рух і вибороло власну державу.

Російський уряд так само, як і польський, негативно ставився до існування козацтва, вбачаючи в ньому силу, що стримує остаточне поневолення України.

У 1709 році цар Петро І розгромив Запорізьку Січ. Остаточно ліквідувала козацтво Єкатерина II: у 1764 році була ліквідована Гетьманщина, а в 1775 - остаточно розгромлена Запорізька Січ.

Було колись - запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували
І славу і волю.

«Іван Підкова»

Кого із запорозьких ватажків згадує у своїх творах Т. Шевченко? В яких саме творах? («Гайдамаки», «Тарасова Ніч», «Великий льох» тощо.)

(Учень читає вірш Т. Шевченка «До Основ'яненка».)

Якою бачив козаччину Т. Шевченко?

Як він змалював її в поезії «До Основ'яненка»?

Зовсім інший зміст має поема «Гайдамаки». «Гомоніла Україна...» Ці рядки стали народною піснею.

(Учень читає уривок із поеми «Гайдамаки».)

Яку проблему підіймає Кобзар у цій поезії?

На перший погляд може здатися, що Т. Шевченко ідеалізував козаччину.

От де, люде, наша слава, слава України.

Але це не зовсім так. Від критичного погляду поета не можуть заховатись недоліки та вади людської вдачі. («Гайдамаки».)

Пишними рядами
Виступали отамани,
Сотники з панами
І гетьмани - всі в золоті.
У мою хатину
Прийшли, сіли коло мене
І про Україну
Розмовляють, розказують,
Як січ будували,
Як козаки на байдарках
Пороги минали,
Як гуляли по синьому,
Грілися в Скутарі
Та як, люльки закрутивши
В Польщі на пожарі,
В Україну верталися,
Як бенкетували.

Порівняйте. «І мертвим, і живим...»

Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття - ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучче, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.

Усе темнішими ставали славні сторінки історії України. Це засвідчено в багатьох поезіях, а також у посланні «І мертвим, і живим...». Пригадаймо ці рядки.

(Учень читає уривок.)

Пророче послання «І мертвим, і живим» є синтезом усієї творчості поета. Недаремно Т. Шевченка називають українським пророком.

До речі, вам відомо, хто такий пророк?

Це вибрана Богом людина, яка передавала іншим людям божу волю. Пророк указував на людські вади, застерігав від необачних учинків, які засуджуються богом або призводять до духовної смерті.

Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають, -
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають...
Схаменіться! Будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люди,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших...

Відкрийте послання «І мертвим, і живим...» і знайдіть рядки, в яких Шевченко говорить про навчання, про мову, про історію.

(Учні зачитують уривки з твору.)

Шевченко веде до логічного висновку: що необхідно українцям, щоби почуватися щасливими?

Зачитайте останні 16 рядків. (Учні читають уривок.)

Шевченко повторює цю думку і в інших поезіях. А саме в молитвах до Бога просить:

Єдиномислія подай
І братолюбія пошли!

Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок учнів

За цей короткий проміжок часу ми зупинились на кількох основних образах, що складають Україну.

Назвіть ці образи.

Які з них можна назвати окрасою України? Чому?

Чи має шевченківська жінка риси, які вражають силою духу? Наведіть приклад.

Хто ще з героїв шевченкових творів має подібні риси? Назвіть їх.

Які художні образи мають ознаки трагічності? Поясніть.

(Учні відповідають на запитання.)

Володимир Базилевський писав: «Коли б волею якоїсь фатальної сили український народ постав перед вибором з-поміж усього накопиченого людством огрому книг вибрати дві - одну чужу і одну свою - то мав би узяти «Біблію» та «Кобзар». Без першої він був би неповноцінний у загальнолюдському вимірі, без другої - немислимий як народ. Україна - це Шевченко, Шевченко - це Україна».

На сторінках натхненного «Кобзаря», як у символічному вінку України, розцвітає чарівна краса української природи, переплітається з ніжною дівочою вродою та козацькою відвагою; тут велич безмежного кохання й духмяної материнської любові; терпкий присмак пам'яті про сиву, славну та трагічну давнину, що навчає нас і робить мудрішими - це краса, велич і трагедія України, України, яку палко любив Т. Шевченко та заповідав:

Любіть Україну свою.
Любіть її во время люте.
В останню, тяжкую минуту
За неї господа моліть.

Підбиття підсумків уроку

Автор Г. Ітченко

Категорія: Українська література | Додав: stdynzosh (28.04.2009)
Переглядів: 703 | Рейтинг: 0.0/0
Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можеть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]