Душа народу - Шкільні твори - Уроки, реферати, виховні роботи та багато іншого - Обмін досвідом


Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Пошук

чат

200

Наше опитування

Чи потрібне зовнішнє оцінювання
Усього відповідей: 235

Статистика


Усього онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Стаття » Шкільні твори

Душа народу
Душа народу
Куди поділися римляни? Рим стоїть на місці, Вічне місто зберігає витвори стародавніх часів, але римлянин не йде вулицями. Тут живуть італійці. Римлян нема: вони втратили свою латину, свою мову, змінили її на іншу, хоч і близьку, проте іншу — і народу не стало.
Нещодавно читав, що вчені спостерігали за людиною в момент смерті, і помітили, що цієї миті людина втрачає сім грамів ваги. І дійшли висновку, що то і є маса душі. Непомітна втрата, але то втрата життя. Так і римляни залишили по собі міста, винаходи, шедеври архітектури і мистецтва, наукові відкриття — усе, що складає «тіло» народу, але втратили душу...
Отже, можна втратити все — землю, волю, майно, розсіятися світом і залишатися живим народом, доки збережена мова, душа народу. Хочеш зберегти народ — бережи мову.
Проте деякі люди вважають, що берегти — то значить заховати кудись і в жодному разі не користуватися скарбом. Через це у повсякденному житті вони спілкуються за допомогою дивного жаргону, більша частина якого — це іноземні або «інтернаціональні» слова. Зараз спостерігається засилля англійських слів. Замінюються навіть існуючі «рідні» відповідники.
Берегти не означає цуратися чужих слів і висловів, якщо вони вже існують. Треба тільки знати, коли, чому, навіщо і де їх застосовувати. Як на мене, вирази типу «піпл схаває» — це наруга над душею народу... Тим паче, що коїться саме тим, хто повинен її берегти.
Микола Заболоцький закликав:
Не позволяй душе лениться!
Чтоб воду в ступе не толочь,
Душа обязана трудиться
И день и ночь, и день и ночь.
Так само повинна щоденно працювати і мова: називати нові явища і поняття, що з'являються у нашому житті, конкурувати з іншомовними словами і перемагати їх. Входити до словникового складу інших мов. Так, наприклад, як слова «парубок», «хлібороб» «прижились» у російській мові. Ніхто вже не згадує, що слово «дах» німецьке за походженням. Отже наша душа — наша мова.

Категорія: Шкільні твори | Додав: stdynzosh (01.05.2009)
Переглядів: 1030 | Рейтинг: 0.0/0
Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можеть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]