Правова основа містобудівного кадастру. Частина 1. - Геогрфія - Уроки, реферати, виховні роботи та багато іншого - Обмін досвідом


Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Пошук

чат

200

Наше опитування

Чи потрібне зовнішнє оцінювання
Усього відповідей: 235

Статистика


Усього онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Стаття » Геогрфія

Правова основа містобудівного кадастру. Частина 1.

План

1.     Правова основа містобудівного кадастру.

2.     Зміст документів проекту зміни цільового призначення земельної ділянки.

3.     Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначенн.

1.Правова основа містобудівного кадастру.

Ефективне управління процесами функціонування і розвитком населених пунктів, особливо великих міст, які є складними територіальними системами соціально-економічного і геолого-екологічного типу, склад­ними технічними системами, не може здійснюватися без надійного інформаційного забезпечення.

Законом України "Про основи містобудування" передбачено ство­рення містобудівного кадастру населених пунктів України, який являє собою систему даних про належність території до відповідних функціо­нальних зон, їх сучасне і перспективне призначення, екологічну, інже­нерно-геологічну ситуацію, стан забудови й інженерного забезпечення, характеристику будинків і споруд на землях всіх форм власності. Він призначається для забезпечення містобудування в установленому по­рядку необхідною інформацією. Вся ця система даних базується на відо­мостях про землю, територію, яка забезпечується веденням держав­ного земельного кадастру.

Земля на території міста є переважно просторовим операційним ба­зисом для розміщення об'єктів будівництва, хоч не виключено її викори­стання як головного засобу виробництва для потреб ведення сільського і лісового господарства. Тому її раціональне використання суттєво впли­ває на економічний стан господарювання юридичних і фізичних осіб на території міста, що має важливе значення в умовах ринкової економіки. Особливої актуальності набуває земельно-кадастрова інформація на нинішньому етапі у зв'язку із введенням і справлянням плати на землю у вигляді земельного податку і орендної плати.

Землекористувачам і власниками землі на території населених пунктів, в тому числі і міст, є державні, кооперативні і громадські підприємства, організації і установи та громадяни, яким надані земельні ділянки за відповідним цільовим призначенням. Так, сільськогосподарські землі перебувають у користуванні переважно сільськогосподарських підпри­ємств тау власності громадян. Ці землі представлені переважно всіма сільськогосподарськими угіддями та землями під виробничими будівлями і дворами, під господарськими шляхами і прогонами тощо.

Ліси та інші лісовкриті площі на території міст перебувають в основ­ному у користуванні лісогосподарських підприємств.

Очевидно, що у складі земель населених пунктів найбільш питому вагу мають забудовані землі, серед яких розрізняють площі під забудо­вою (одно- і двоповерховою та три- і більше-поверховою), під промис­ловими об'єктами, громадською забудовою, вулицями, площами, кла­довищами та іншими угіддями і земельними ділянками. Інші землі на території міст займають невеликі площі. На теперішній час дані про власників землі, землекористувачів і їх площі зосереджені у відповідних звітних документах (форма 6-зем) та окремо на картографічних матеріалах. Для оперативного управління земельними ресурсами на території міста існує необхідність у створенні автоматизованої земельно-інформаційної системи (31С), яка за допо­могою комп'ютерної техніки поєднає всі дані в єдину базу даних для функціонування загальної інформаційної системи міста.

Щодо всіх земель міста, то у земельно-інформаційній системі по­винні бути показники, що характеризують всі їх види та особливості окремих видів. Загальними показниками у цій системі мають бути:

* порядковий номер;

* назва вулиці, площі;

* номер земельної ділянки всередині забудованого кварталу;

* власник землі, землекористувач;

* підстава для передачі землі у власність та надання її у користування;

* обмеження у використанні земель (сервітути);

* загальна площа земельної ділянки, га або м2;

* дата і прізвище особи, яка засвідчила правильність запису в реєстрову книгу тощо.

Крім цих показників, кожна земельна ділянка мас включати показни­ки грошової оцінки (ціни) та ставки і розміри плати за землю.

Слід сказати, що досить цінною для потреб містобудівного кадастру є інформація щодо ґрунтового покриття території, його гранулометрич­ної характеристики, меліоративного стану земель, крутизни й експо­зиції схилу земельної ділянки та інших показників, які є важливими чинниками у містобудуванні.

Містобудівний кадастр є складовою частиною державної системи кадастрової документації, яка вміщає відомості про земельні, водні, лісові та інші ресурси і забезпечує єдність обліку і контролю використання природних ресурсів. Містобудівний кадастр має свої характерні особ­ливості, які обумовлюються-специфікою міського середовища, харак­тером інфраструктури і екологічної ситуації, що виражається в спец­іальних методах диференціації території на зони різної економіко-будівельної цінності.

Містобудівний кадастр формується на базі спеціальної "кадастрової"" інформації, що містить відомості про просторове розташування об'єктів міського середовища, які розміщені на земній поверхні, наді під нею, явища і процеси, які відбуваються на території населеного пункту, еко­номічний і правовий статус цих територій і об'єктів, їх природні та гос­подарські, кількісні і якісні характеристики.

Дані містобудівного кадастру використовуються для вирішення зав­дань:

- планування, забудови і прогнозування розвитку населений пунктів; проек­тування розміщення будівництва і реконструкції об'єктів житлового, виробничого і громадського призначення;

- створення і реконструкції інженерно-технічної та соціальної інфраст­руктури;

- регулювання земельних і економічних відносин;

- визначення зон економічної оцінки території;

- аналізу використання міських земель і контролю за використанням при­родних ресурсів.

При проведенні кадастру особливе значення має економічна оцінка окремих територій з метою встановлення розмірів податків, обліку влас­ників і користувачів об'єктів кадастру, регулювання земельних та інших відносин, контролю реалізації рішень і постанов органів влади в галузі містобудування.

Базою містобудівного кадастру є картографічна основа, за допомо­гою якої створюють кадастрові плани. На кадастрових планах зобра­жають кадастрові об'єкти, межі адміністративних районів, землево­лодінь і землекористувань, наземні та підземні будівлі й споруди, кому­нікації.

Отже правовою основою містобудівного кадастру є закон України «Про містобудування» від 16 листопада 1992 року та постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року, №224 «Про містобудівний кадастр населених пунктів» з змінами та доповненнями від 8 лютого 2001 року.

 

2. Зміст документів проекту зміни цільового призначення земельної ділянки

1. Визначає механізм щодо зміни цільового призначення земельно? ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи.

2. Зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за паданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

До заяви (клопотання)додаються:

а) копія державного акта на право власності на земельну ділянку:

б) для громадянина - власника земельної ділянки - копія паспорта (серія, номер паспорта, коли і ким виданий та місце проживання), для юридичної особи - власника земельної ділянки - копія статуту (положення) та копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи:

в) документи щодо встановлених обмежень (обтяжень) та земельних сервітутів на використання земельної ділянки:

г) обґрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки із зазначенням її розміру.

3. Сільська, селищна, міська рада або районна держадміністрація розглядає заяву (клопотання) і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення:

- складання проекту відведення земельної ділянки, якщо зміні цільового призначення підлягає її частина:

- перепогодження проекту відведення земельної ділянки з відповідними органами виконавчої влади, якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка.

4. Проект відведення земельної ділянки. цільове призначення якої змінюється, складається державною або іншою землевпорядною організацією на замовлення власника земельної ділянки.

5. Умови і термін складання проекту відведення земельної ділянки визначаються договором укладеним замовником з виконавцем робіт.

6. Проект підведення земельної ділянки погоджується або перепогоджується з органом земельних ресурсів природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник полає проектні матеріали відповідно до  сільської, селищної міської ради або до районної держадміністрації для прийняття рішення.

7. Сільська, селищна, міська рала розглядає проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки. яка розташована а межах населеного пункту (крім земель визначених пунктом 11 цього Порядку).

8. Районна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, якщо така зміна пов'язана з наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства, будівництва об'єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

9. Якщо зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, передбачає використання ділянок для інших потреб, ніж визначених пунктом а цього Порядку, районна держадміністрація розглядає проектні матеріали, готує свій висновок з цього питання і подає його разом з матеріалами до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки (крім земель, визначених пунктом 10 цього Порядку).

10. Якщо зміна цільового призначення стосується земельних ділянок - ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель, що проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, районна держадміністрація подає проектні матеріали разом із своїм висновком до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали і готує свій висновок для подання Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення.

11. Зміна цільового призначення особливо цінних земель, розташованих у межах населеного пункту, проводиться після погодження з Верховною Радою України за рішенням сільської, селищної, міської ради. Проектні матеріали на погодження до Верховної Ради України подаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною. Київською і Севастопольською міською радою.

Зміна цільового призначення особливо цінних земель, розташованих за межами населеного пункту, проводиться після погодження з Верховною Радою України за рішенням Кабінету Міністрів України. Проектні матеріали на погодження до Верховної Ради України подаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною держадміністрацією.

12. Рішення сільської, селищної міської ради або відповідного органу виконавчої влади про зміну цільового призначення земельної ділянки є підставою для оформлення громадянину або юридичній особі державного акта на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням

13. У разі прийняття рішення про відмову у зміні цільового призначення земельної ділянки сільська, селищна, міська рада або відповідний орган виконавчої влади протягом 15 днів письмово повідомляє про це її власника з обґрунтуванням причини відмови.

14. У разі незгоди власника земельної ділянки з рішенням сільської, селищної, міської ради або органу виконавчої влади про відмову у зміні її цільового призначення спір вирішується 8 судовому порядку. Ст 20 ЗК (2-3)

Проект зміни цільового призначення частини земельної ділянки, погоджується в районному  відділі земельних ресурсів, відділу архітектури та містобудування, рай санепідемстанції, державній службі охорони культурної спадщини і в управління екологічної експертизи. Після погодження державної земельної експертизи на підставі  проекту, а також рішення сільської ради буде виготовлено державний акт на власність.

Категорія: Геогрфія | Додав: stdynzosh (13.04.2009)
Переглядів: 528 | Рейтинг: 0.0/0
Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можеть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]