Алгоритми. Властивість алгоритмів. Форми подання алгоритмів. Виконавець алгоритму. - Інформатика - Уроки, реферати, виховні роботи та багато іншого - Обмін досвідом


Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Пошук

чат

200

Наше опитування

Чи потрібне зовнішнє оцінювання
Усього відповідей: 235

Статистика


Усього онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Стаття » Інформатика

Алгоритми. Властивість алгоритмів. Форми подання алгоритмів. Виконавець алгоритму.

Тема: Алгоритми. Властивість алгоритмів. Форми подання алгоритмів. Виконавець алгоритму.

Мета: сформувати в учнів поняття про створення малюнків та анімацій за допомогою графічного редактора. Навчити дітей вставляти графічні об’єкти та малюнки до тексту.

Тип уроку: лекція.

Обладнання: кодоскоп.

Наочність: плівки для кодоскопу.

Тривалість: 45 хвилин.

Література для учнів: Верлань А.Ф., Апатова Н.В. “Інформатика 10-11”

Література для вчителя: Симонович С. В. “Информатика базовый курс. Учебник для ВУЗов”; Симонович С. В. “Общая информатика 5-9 классы”; Макарова «Информатика 7-8 классы»; Макарова “Информатика 6-7 классы”.

 

План уроку:

1.                Поняття алгоритму.

2.                Властивість алгоритмів.

3.                Форми алгоритмів.

4.                Виконавець алгоритму.

 

Хід уроку.

I.   Організаційна частина.(4 хв.)

(Заходжу до класу, вітаюсь, запитую хто черговий. Перевіряю відсутніх. Запитую яке було домашнє завдання, чи є такі учні які не виконали домашнього завдання?)


ІІ. Пояснення нового матеріалу.

На сьогоднішньому уроці ми з вами розглянемо нове поняття в інформатиці – це алгоритм.  Давайте запишемо, що таке алгоритм. Отже, дістали свої зошити, записали число, класна робота, план уроку. (Показую дітям кодоплівку №1)

Тепер давайте запишемо саме поняття алгоритму.

Алгоритм – це конструктивно задане правило, за яким вхідні інформації (умовам задачі) ставиться у відповідність нова вихідна інформація (розв’язок задачі). Інакше кажучи, алгоритм – це деякий скінчений набір операцій, виконання яких одна за однією через скінчене число кроків приводить до поставленої мети (розв’язку задачі). Поняття алгоритму належить до основних не означуваних понять і не означається через простіші поняття.

Алгоритм повинен мати такі властивості:

1.  Масовість. Алгоритм повинен бути застосованим до будь-яких елементів з множини вхідних даних.

2.  Визначеність. Описання множини операцій, якою визначається алгоритм, не повинні допускати двояких тлумачень. При виконанні операцій не повинно виникати питань, що саме і як треба робити. Строго визначеним повинен бути і порядок виконання операцій.

3.  Дискретність. Процес, який визначається алгоритмом, повинен мати дискретний (перервний) характер, тобто являти собою послідовність окремих завершених в собі кроків. У зв’язку з цим повідомленням проте, яку саме операцію треба виконати на кожному кроці, подають у вигляді речень наказової форми доконаного виду (“Виконати ...”, а не “Виконувати ...”). такі повідомлення називають вказівками (або командами). Кожна операція алгоритму повинна виконуватися за скінчений час, а виконання наступної операції повинно починатися після завершення попередньої.

4.  Результативність. Виконання послідовності операцій, якою визначається алгоритм, через скінчене, можливе досить значне, число кроків приводить до цілком певного результату. Виконання алгоритму не може закінчуватися не визначеною ситуацією або ж зовсім не закінчуватися. Кожен алгоритм передбачає наявність деяких вихідних даних і його виконання за скінчений час приводить до цілком певних результатів.

5.  Формальність. Будь-який виконавець, здатний сприймати і виконувати вказівки алгоритму (навіть не розуміючи їх змісту), діючи за алгоритмом, може виконати поставлене завдання. Ця властивість має особливе значення для автоматизації виконання алгоритму. Очевидно, електронно-обчислювальні машини не можуть розуміти суть завдання і окремих вказівок алгоритмів, хоча успішно виконують різні алгоритми.

 

Існують різні форми подання алгоритмів:

·    Словесні.

·    Словесно-формульні

·    Графічні

·    У вигляді послідовностей кодів

При складанні алгоритмів часто поєднують різні форми.

При конструюванні алгоритму методом покрокової деталізації кожна операція може подаватися у вигляді лише трьох типів сукупностей простіших операцій, так званих базових алгоритмічних структур.

Слідування. Операція S подається у вигляді послідовності двох (або більше) виконуваних одна за однією простіших S1, S2, …, Sn.

2. Розгалуження (Вибір). Для виконання операції S треба спочатку визначити, хибне чи істинне деяке твердження Р (чи справджується умова Р). Якщо твердження Р істинне, то виконується операція S1 і на цьому виконання операції S закінчується. Якщо ж твердження Р хибне, то виконується операція S2 і на цьому виконання операції S закінчується (мал. 2).


Окремим випадком розгалуження є неповне розгалуження, коли в разі хибності твердження Р ніякі операції взагалі не виконуються (мал. 3). Повне розгалуження завжди можна подати у вигляді слідування двох неповних (мал. 4).



Категорія: Інформатика | Додав: stdynzosh (17.03.2009)
Переглядів: 11514 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Усього коментарів: 1
24.09.2013 Спам
1. Viktor Kravchuk (kvtamber)
Наявна помилка: Повне розгалуження неправильно подане у вигляді слідування двох неповних.

Додавати коментарі можеть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]