Хтось колись сказав, що за всякий урок життя треба платити. Та за деякі уроки приходиться платити дуже велику ціну…

Нацизм… скільки людської крові випив він з мого народу. І чому? Тому що хтось захотів панувати над всім світом. Будьте прокляті тирани мого народу, всі ті для кого людське життя ніщо.

9 травня ми святкували 66-річчя від Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні (1941-1945 рр.). Все селище зібралось на святкування біля братської могили.

Ніхто не забутий, ніщо не забуте, а особливо їх подвиг, бо їх подвиг – це наше життя. Ветеранів Великої Вітчизняної війни в нашому селищі залишились одиниці, багато з них уже не мають змоги прийти на святкування, а ті хто прийшов згадують 9 травня 1945 року з усмішкою і слізьми на очах, з сумом і великою радістю Вони слухають пісні і вірші про війну, про перемогу, згадуючи себе і товаришів, яких з ними вже немає, і дивлячись на них починаєш по-справжньому задумуватися над сенсом життя, над тим як багато зробили вони для кожного із.

Уклін Вам низький до землі, любі ветерани,  щира вдячність за голубе небо, за ясні зорі, за нашу рідну Україну! Хай слава всіх тих, хто поклав своє життя на вівтар свободи навіки залишиться застереженням у формі обелісків, а ми спробуємо ніколи не повторити чиїхось помилок і зберегти мир на землі. Адже найгірший мир – краще найкращої війни.

Слава Героям! Героям слава!